Лекция - основи електробезпеки та захист працівників

одиночне заземлення

Повернемося до малюнка 2. Як уже згадувалося вище, в разі замикання фази на корпус електроустановки, на всіх її струмопровідних елементах встановитися потенціал ⱷ _зм. При цьому на поверхні біля заземлювача утворюється зона з рівнем потенціалу, залежать від коефіцієнта дотику. Тобто, в разі випадкового дотику до корпусу B рівень напруги дотику буде залежати від відстані Х1 і кривої Е.

Тепер розглянемо, варіант дотику до електроприлади C. У цьому випадку відстань Х2 перевищує 20, 0 метрів, що рівнозначно тому, що Х2 прямує до нескінченності. В результаті коефіцієнт дотику α буде збільшуватися, прагнучи до одиниці, відповідно, U _пр стане рівним ⱷ _зм Цей варіант з найбільшим потенціалом найнебезпечніший.

На завершення розберемо випадок дотику до металевого корпусу пристрою A, тобто, практично знаходиться над заземлювачем. Тут α буде прагнути до нуля, отже, U _пр буде також рівним нулю.

Виходячи з цього, можна констатувати, що чим далі знаходиться установка від одиночного заземлювача, тим вище напруга дотику. На відстані від 20 метрів і більше воно буде практично дорівнює фазному.

Як ми сприймаємо дотиком?

Дотик дозволяє людині чимало довідатися й зробити. Завдяки дотику ви відчуєте чийсь дотик або удар; завдяки ньому ви зможете, не розглядаючи, визначити розмір і форму якого-небудь предмета, довідатися, наскільки він важкий, твердий він або м’який, гарячий або холодний

Відчуття температури або болі підказує мозку, що тілу загрожує небезпека, до того, як відбувається усвідомлення цієї небезпеки, і організм негайно на це відреагує, щоб захиститися. Наприклад, ви отдернете руку від гарячої поверхні перш, ніж вона встигне вас обпалити

Для того щоб довідатися про роботу органів дотику, ученим знадобилося чимало часу й зусиль. Коли вперше стало відомо, що почуття дотику залежить від сигналів, сприйманих декількома різними видами нервових закінчень, дослідники припустили, що кожне нервове закінчення реагує тільки на один конкретний подразник, біль, натиск, холод або тепло

Втім, скоро прихильники цієї теорії натрапили на труднощі. Хоча деякі нервові закінчення особливо чутливі лише до одному подразнику, інші не тільки реагують на різні роздратування, але й мало чому відрізняються друг від друга. Далі виявилося, що, що різняться нервовими закінченнями відчуття становлять лише малу частку всіх доступних і одержуваних відчуттів. У ході подальших досліджень стало ясно, що кожне нервове закінчення має своє рецептивне поле — той ділянка шкіри, яка при роздратуванні викликає активність відповідного нерва. При цьому рецептивні поля накладаються один на одного, і якщо надавити на конкретну крапку на поверхні шкіри, у стан порушення прийдуть відразу кілька нервів. Крім цього, кожний конкретний дотикальний нерв може приходити в стан активності як під впливом іншої сили натиску, так і під дією температурних змін у межах рецептивного полючи

1.doc

^ Оцінка безпеки дотику до струмопровідних частин зводиться до визначення струму, що протікає крізь людину, і порівняння його з допустимими значеннями. Безпека ураження при дотику до струмопровідних частин залежить від номінальної напруги електроустановки і режиму нейтралі джерела живлення. За напругою ПУЕ розрізняють електроустановки (мережі) напругою до 1 кВ та електроустановки напругою вище 1 кВ. За режимом нейтралі бувають електроустановки (мережі) з ізольованою нейтраллю джерела живлення (генератора або трансформатора) і глухозаземленою нейтраллю джерела живлення. Рівень безпеки та ступінь ураження залежать від того, яким чином відбулося включення людини в електричну мережу. Розрізняють двофазовий (одночасний дотик до двох фаз) та однофазовий дотик (включення) людини до струмопровідних частин. Статистка свідчить, що частіше трапляються однофазові дотики. Небезпека такого дотику в трифазових мережах в основному залежить від режиму нейтралі джерела живлення (ізольована чи глухозаземлена). Розглянемо дотик до однієї фази в мережі з ізольованою нейтраллю. Для спрощення розрахунків вважаємо, що мережа симетрична, а саме: симетричні й однаково активні опори ізоляції фаз, а також ємності та ємнісні опори, тобто для такої мережі є справедливими наступні рівняння: Струм, що проходить крізь тіло людини при дотику до однієї з фаз у нормальному режимі, визначається таким рівнянням у комплексній формі: де U — фазна напруга мережі; Rh — опір тіла людини, Ом; Z — комплекс повного опору відносно землі, Ом. Аналіз рівняння 4.47 показує, що при симетричних опорах між фазними дротами і землею струм крізь людину тим менший, чим більші ці опори. У мережах з напругою до 1 кВ малої довжини ємність дротів відносно землі мала, С = 0, тоді Z = R, опір фази відносно землі дорівнює активному опору ізоляції і рівняння набуває вигляду: де R — активний опір ізоляції фаз відносно землі, Ом. Рівняння (4.48) показує значення ізоляції як фактора безпеки: що вище опір ізоляції Я, то меншим буде струм крізь людину. Тому короткі повітряні мережі з ізольованою нейтраллю, малою ємністю, високим опором ізоляції не становлять значної небезпеки при дотику до фази. Мережі з глухозаземленою нейтраллю мають малий опір між нейтраллю і землею Д0, тому при дотику людини до фази струм через неї практично не залежить від опору ізоляції та ємності мережі відносно землі (рис. 4.15). У цьому випадку струм крізь людину: де R0 — робоче заземлення нейтралі, Ом. Оскільки опір тіла людини не нижче 1 кОм, а опір заземлення нейтралі не перевищує 10 кОм, людина в цьому випадку перебуває практично під фазовою напругою, що є надто небезпечним. Враховуючи все сказане, можна дійти висновку, що в нормальному режимі значно безпечнішою є мережа з ізольованою нейтраллю, малої ємності та з надійною ізоляцією порівняно з мережею з глухозаземленою нейтраллю. В аварійному режимі мережі з ізольованою нейтраллю є, навпаки, більш небезпечними, бо в цьому випадку людина потрапляє під лінійну напругу. При замиканні однієї з фаз на землю в мережі встановлюється режим, при якому одна з фаз набуває потенціалу землі, а дві інші — лінійні потенціали Uл. Збільшення напруги двох «неушкоджених» фаз у √3 неприпустиме, оскільки фазова ізоляція розрахована на лінійну напругу Uл; однофазові споживачі навантаження підпадають під значну напругу, збільшується небезпека ураження електричним струмом внаслідок збільшення напруги від фазної Uф до лінійної Uл. У період аварійного режиму роботи більш безпечною є чотирипроводова мережа з глухозаземленою нейтраллю, оскільки людина потрапляє в цьому випадку під фазову напругу. Мережі з глухозаземленою нейтраллю треба використовувати там, де неможливо забезпечити надійну ізоляцію дротів з причини високої вологості, агресивності середовища тощо, або коли не можна швидко знайти та усунути пошкодження ізоляції, коли ємнісні струми — великі (кабельні лінії). Це міські та сільські мережі, мережі крупних підприємств тощо. Двофазовий дотик людини до мережі, незалежно від режиму нейтралі, завжди небезпечний, бо людина опиняється під лінійною напругою Uл. У мережах з напругою понад 1000 В з технологічних вимог та вимог техніки безпеки перевагу слід надати мережам з глухозаземленою нейтраллю (забезпечується швидке відключення пошкодженої ділянки реле захисту). У мережах з напругою понад 1000 В через велику ємність між дротами і землею захисна роль ізоляції дротів повністю втрачається і для людини є однаково небезпечним дотик до дроту мережі як з ізольованою, так і глухоізольованою нейтраллю, тобто дотик до таких мереж є рівнозначним дотику до обкладок трансформатора.

4.2. Вимикання (зняття напруги)

4.2.1. В разі роботи на струмовідних частинах, що потребують зняття напруги, повинні бути вимкнені:
– струмовідні частини, на яких буде виконуватися робота; – необгороджені струмовідні частини, до яких можливе наближення людей або ремонтного оснащення та інструменту, механізмів і вантажопідіймальних машин на відстань, меншу від зазначеної в таблиці 2.3.
Під час роботи на вимкненій ПЛ, коли не виключена можливість наближення елементів цієї ПЛ на відстані, менші від зазначених в третій графі таблиці 2.3, до струмовідних частин інших ПЛ, що перебувають під напругою, останні мають бути вимкнені. ПЛЗ, радіо, підвішені спільно з ПЛ, що ремонтується, також мають бути вимкнені. Якщо зазначені в цьому пункті струмовідні частини не можуть бути вимкнені, то вони мають бути обгороджені.
4.2.2. В електроустановках понад 1000 В з кожного з боків, з яких комутаційним апаратом може бути подана напруга на робоче місце, має бути видимий розрив, утворений від’єднанням або зняттям шин і проводів, відключенням роз’єднувачів, зняттям запобіжників, а також відключенням відокремлювачів і вимикачів навантаження, за винятком тих, у котрих автоматичне ввімкнення здійснюється пружинами, що встановлені на самих апаратах. Трансформатори напруги та силові трансформатори, пов’язані з виділеною для робіт дільницею електроустановки, мають бути вимкнені також і з боку напруги до 1000 В задля унеможливлення зворотної трансформації.
4.2.3. Під час підготовки робочого місця після вимкнення роз’єднувачів і вимикачів навантаження з ручним управлінням необхідно візуально впевнитися в їх вимкненому положенні і відсутності шунтувальних перемичок. 4.2.4. В електроустановках напругою понад 1000 В для запобігання помилковому або самочинному ввімкненню комутаційних апаратів, котрими може бути подана напруга до місця роботи, слід вжити таких заходів:
– у роз’єднувачів, відокремлювачів, вимикачів навантаження ручні приводи у вимкненому положенні замкнути механічним замком; – у роз’єднувачів, керування якими здійснюється оперативною штангою, стаціонарні огородження слід замкнути механічним замком;
– у приводів комутаційних апаратів, що мають дистанційне керування, слід відключити кола силові та керування, а у пневматичних приводів і, окрім того, на трубопроводі, що підводить стиснене повітря, – зачинити і замкнути на механічний замок засувку, а стиснене повітря – випускати, випускні клапани залишити у відкритому положенні; – у вантажних та пружинних приводів вантаж або пружини, що їх вмикають, слід привести в неробочий стан.
Заходи із запобігання помилковому вмиканню комутаційних апаратів КРУ з викотними візками мають бути здійснені у відповідності до вимог цих Правил. 4.2.5. В електроустановках напругою від 6 до 10 кВ з однополюсними роз’єднувачами для запобігання їх помилковому ввімкненню дозволяється встановлювати на ножі спеціальні ізоляційні накладки.
4.2.6. В електроустановках до 1000 В з усіх боків струмовідних частин, на яких буде проводитися робота, напруга має бути знята відключенням комутаційних апаратів з ручним приводом, а за наявності в схемі запобіжників – зняттям останніх. В разі відсутності в схемі запобіжників запобігання помилковому ввімкненню комутаційних апаратів мають бути забезпечені такими заходами, як замикання рукояток або дверцят шафи, закриття кнопок, встановлення між контактами комутаційного апарату ізолювальних накладок тощо. У разі зняття напруги комутаційним апаратом з дистанційним керуванням необхідно відключити вмикальну котушку. Якщо дозволяє конструктивне виконання апаратів і характер роботи, то перелічені вище заходи можуть бути замінені розшиновкою або від’єднанням кінців кабелю, проводів від комутаційного апарата чи від устаткування, на якому слід провадити роботу.
Розшиновку чи від’єднання кабелю під час підготовки робочого місця може виконувати ремонтний працівник, що має групу III, під наглядом чергового або оперативно-ремонтного працівника. З найближчих до робочого місця струмовідних частин, доступних для дотику, необхідно зняти напругу або обгородити ці частини. 4.2.7. Вимкнене положення комутаційних апаратів до 1000 В з недоступними для огляду контактами (автомати невкочуваного типу, пакетні вимикачі, рубильники у закритому виконанні тощо) визначається перевіркою відсутності напруги на їхніх затискачах чи на шинах, що відходять, проводах або затискачах устаткування, яке вмикається цими комутаційними апаратами.

5.6.1.Технічні захисні заходи, що запобігають дотик людини до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою

Дані заходи не допускають людину у небезпечну зону (простір), де діють небезпечні та шкідливі виробничі фактори. До них відносяться: огорожі, висота розміщення не огороджених струмоведучих частин, ізоляція струмоведучих частин, блокування, зорова інформація про небезпеку.Огорожі.По конструктивному виконанню можуть бути суцільними, сітчатими та змішаними (сітчаті та змішані разом).В установках до 1кВ огорожі установлюються, як правило, суцільним. Безпечна відстань між суцільною огорожею та неізольованими струмоведучими частинами згідно ПУЕ становить 5 см. Захисні огорожі повинні володіти відповідними електричними та механічними властивостями.Висота розміщення неогороджених струмоведучих частин.Залежить від двох основних факторів:- значення напруги та умов підготовки людей, які обслуговують або мешкають біля них. Так струмоведучі частини напругою до 1кВ, у місцях проживання не електротехнічного персоналу, у приміщеннях розміщують на висоті не менше 3,5м. В населеній місцевості висота від проводів повітряної лінії напругою до 1 кВ до землі приймається не меншою 6 м.Ізоляція струмоведучих частин.Основний засіб захисту від випадкового дотику людини до частин, які знаходяться під напругою. В електроустановках використовують такі види ізоляції:робочу — забезпечує нормальну роботу електрообладнання та захист від поразки струмом;

додаткову — доповнює робочу у випадку її пошкодження;подвійну — складається з робочої та додаткової (корпус, виконаний з матеріалу, що ізолює);підсилену — поліпшена робоча, яка забезпечує такий же захист як та подвійна. Найбільш ефективна подвійна ізоляція. Величина ізоляції струмоведучих частин напругою до 1 кВ повинна бути не менше 0,5 мОм.Блокування.Пристрій, який запобігає попаданню працюючих під напругу, яка є у небезпечній зоні, та забезпечує правильну послідовність дій з комутаційною апаратурою. Завдяки використанню блокувань відбувається автоматичне відключення напруги у всіх елементах обладнання, наближення до якого небезпечно для людини.По принципу дії блокуванні можуть бути: механічними, електричними (прямої та непрямої дії) та комбiнованими.Механічне блокування виконується завдяки запирающихся замків, стопорів, защіпок та інших механічних пристосувань, які перешкоджають до проникнення до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою.Електричним називається блокування, яке комутує блокувальні контакти безпосередньо у силовому ланцюзі (прямої дії рис.5.17а.) або у ланцюзі управління пускового апарату (непрямої дії рис 5.17.б).Зорова інформація про небезпекуВ нею входять: сигнальні кольори, світлова сигналізація, попереджувальні плакати та знаки безпеки, написи, символи, розпізнавальний колір ізоляції, маркіровка.

Як проводиться звільнення людини

У разі падіння вашого супутника в зону крокової потенціалу категорично забороняється кидатися на допомогу бігом. Починайте просування в його сторону дрібними кроками, а потім, застосовуючи сухий одяг, відтягувати потерпілого з небезпечного місця.

Не виключається така неприємність і в побутових умовах. Дотик до несправного пристрою може спровокувати утворення електричного кола і ураження струмом. Для профілактики такого явища організовується система заземлення або встановлюється ПЗВ в щитку квартири.

Які першочергові дії робляться в обстановці, коли ви опинилися свідком впливу на людину струму в приміщенні?

При будь-яких обставинах найважливіше — не піддаватися паніці і зберігати спокій.
Перший крок — відключення живлення автоматом або рубильником. Бувають обставини, коли така дія неможливо.
Тоді приступайте до другого етапу порятунку постраждалого — обмотайте руки сухим одягом і, дотримуючись правил власної безпеки, постарайтеся будь-яким дерев’яним предметом звільнити людину від впливу електрики.
Для цього треба помістити дерев’яний елемент між ним і джерелом або відкинути потерпілого від зіткнення з поверхнею приладу або ураженої ділянки. Таким чином, ви зможете розірвати утворилася електричний ланцюг.

Покрокові дії, необхідні для звільнення людей, які постраждали від ураження подібного виду, можна побачити на спеціальних картинках:

Після того, як ви будете повністю впевнені в тому, що людина знаходиться поза зоною небезпеки, необхідно виконати ряд заходів, обов’язкових в подібній ситуації.

Щоб визначити ступінь ураження і стан потерпілого, спочатку перевіряється пульс і реакція зіниць на світловий вплив.
Потім негайно викликається швидка допомога, і виконуються елементи реанімації легенів і серця. Проводиться масаж серця і штучне дихання аж до приїзду бригади швидкої.
Необхідно покласти людини набік, в тому випадку, якщо до нього повернулася свідомість. Це робиться для недопущення потрапляння в дихальні шляхи рідини при можливому блювотний рефлекс. Є інструкції, в яких детально розписані всі етапи дій в подібній ситуації. Будь-яке розпорядження в цих правилах — наслідок сумного досвіду і можливість врятувати людське життя.

Відео, яке розповідає про основні правила звільнення при ураженні електричним струмом:

Таким чином, ви змогли ознайомитися з визначенням поняття крокової напруги, розібратися в причинах, що сприяють її виникненню, і скласти уявлення про те, як правильно визначити ступінь небезпеки і діяти при необхідності покинути місце ураження.

Поняття напруги кроку та шляхи його подолання

Що таке крокова напруга — це напруга, яка може виникнути поблизу від впав робочого проводу або кабелю, розтікаючись по поверхні землі і створюючи небезпечний потенціал між двома точками, на відстані одного кроку людини (звичайний крок дорослого чоловіка близько 80 см). Залежно від напруги і відстані до точки контакту дроту і знаходженні людини ця величина може досягати від десяти до декількох тисяч вольт на один крок.

Часто, після бурі повалені дерева лягають на повітряні лінії, обриваючи дроти або ламаючи опори кидають ВЛ на землю, створюючи таким чином причину цього явища, і небезпека виникнення потенціалу в зоні можливого ураження. Під час таких аварій відключення на підстанції відбувається в кілька етапів. Спочатку автоматично подається повторно напруга, перевіряючи усунулася причина. Це потрібно в тому випадку, якщо можливо причина самоусунулася, звільнивши лінію зі своїх гілок або лап в разі дрібних тварин або птахів, які з необережності перекрили повітряний ізолятор. Немає гарантії що автоматика відпрацює чітко, визначивши обрив або провисання проводу з хитається гілкою і знеструмивши лінію.

Перетинаючи лінії електропередач переконайтеся у відсутності на вашому шляху звисаючих проводів і лежать на деревах кабелів. По стовбуру також розходиться струм, створюючи потенціал навколо нього.

Приклад небезпечної ситуації ви можете переглянути на відео:

https://youtube.com/watch?v=hSMuq7zsVm4

способи вимірювання

При введенні і планові перевірки стану електроустановок проводять вимірювання напруги дотику, давайте дізнаємося про порядок вимірювання. Спочатку відключають нульовий провід від електрощита. Потім вимірюють опір міліомметром або вимірником заземлюючих контурів, типу MRU-101. Потім збирають схему, де на відстані не менше 25 м від заземлювача (на малюнку цифра 2) встановлюють штир на глибину 25-30 см і електрод, аналогічний ступні людини (на малюнку позначено цифрою 3). Між заземлителем і штирем подають напругу V1. Вольтметр V2 – напруга дотику. Паралельно йому встановлено резистор на 1000 Ом (імітація опору тіла людини) і роз’єднувач (коли він замкнутий вимірює).

Так виглядає електрод, який імітує ступню людини:

Де 1 – прокладка з сукна (волога), 2 – провідна пластина з міді, 3 – діелектрик, 4 – рукоятка, 5 – підключається до вимірника провід.

Інший спосіб називають «метод вольтметра-амперметра». На малюнку R2 – опір тіла:

Вольтметр вимірює напругу дотику, амперметр – струм через заземлювач. Як джерело напруги можна використовувати трансформатор з характеристиками:

U вих = 500 В;
Pном = 100 кВа;

Альтернативи: автономний генератор, трансформатор власних потреб. Нуль вторинної обмотки – заземлити.

На відео нижче наочно демонструється спеціальний прилад для вимірювання напруги дотику:

Чим небезпечне напруга дотику? Вас може вдарити струмом, адже на поверхні приладу знаходиться потенціал електроживлення мережі. Побутові прилади з живленням 220, наприклад електроплита, небезпечні, а промислові мережі 380 вольт і важкі умови роботи тільки посилюють вплив напруги дотику на людину. Для того, щоб уникнути поразки, крім профілактичних заходів в електромережі потрібно мати мінімальний набір засобів індивідуального захисту, наприклад діелектричні рукавички і черевики при роботі в електроустановках і дотримуватися всіх заходів захисту, прописані в нормативних документах і регламентом підприємства.

Чи безпечно напруга дотику

Почнемо з того, що саме небезпечне? Напруга саме по собі не представляє особливої небезпеки. Руйнують і небезпечні впливу надає електричний струм. Однак від величини напруги залежить ймовірність отримати удар струмом. Безпечним вважається напруга змінного струму 42 Вольта, раніше вважали 36 В. Воно застосовується для облаштування переносних світильників і для живлення електроінструменту, при роботі в труднодоступних місцях, в гаражах, підвалах, вологих приміщеннях, а також в місцях тимчасових робіт. Але напруга дотик і безпечна напруга для людини це трохи різні речі.

Дія електричного струму на людину згубно, він може викликати фібріляціонное скорочення серця і смерть, тому величини допустимих напруг і струмів прописані в нормативних документах. Згідно з нормами, описаним в ГОСТ 12.1.038-82 напруга дотику в нормальних умовах (без аварій) не повинно бути більше:

при змінному струмі з частотою 50 Гц – 2 В (струм – 0,3 мА);
при змінному струмі з частотою 400 Гц – 3 В (струм – 0,4 мА);
при постійному струмі – 8 В (струм – 1 мА);

Це гранично допустимі значення при впливі до 10 хвилин на добу. Варто зазначити, що для людей, які працюють при температурах більше ніж 25 ° С і відносній вологості більше 75% цих значень зменшують в 3 рази.

Так як напруга дотику вимірюється між місцем положення людини на землі (його контакту з проводить поверхнею) і місцем торкання електрообладнання – з цього випливає, що воно залежить від місця розташування в приміщенні, точніше щодо точки заземлення. Чим далі ви стоїте в момент, коли торкнулися небезпечного приладу, на чиєму корпусі виявився потенціал (від точки заземлення), тим більше величина напруги дотику.

Варто відзначити ще кілька визначень:

Зона розтікання. Така площа на землі, за межами якої потенціал, що виник, при протіканні струму замикання на землю, дорівнює нулю. За межами зони розтікання напруга дотику чисельно дорівнює величині потенціалу на поверхні, якої торкаєтеся.
Крокові напругу. Ця напруга між двома точками на землі (грунті) навколо місця замикання струмоведучих частини на землю. Сенс полягає в тому, що якщо біля вас впав високовольтний кабель, рухатися від нього потрібно дрібними приставними кроками, не відриваючи ноги одна від одної і від землі, таким чином зменшуючи відстані між кроками. Потенціал від точки замикання на землю убуває по експоненті. Це означає, що в місці замикання на землю – він дорівнює потенціалу замикає провідника, а за межами зони розтікання нулю. Тоді напруга між цими двома точками дорівнює напрузі замкнутого кабелю.

Ви повинні були помітити, що напруга дотику, зона розтікання і крокові напругу пов’язані між собою.

вимірювання

Даний вид вимірювань пропонується проводити в виробничих приміщеннях, де встановлено технологічне обладнання і є пристрої вирівнюють потенціал. Останні належить встановлювати на обладнання, для якого характерний високий струм замикання на землю. Вирівнювання потенціалу також проводиться на об’єктах з протяжним струмопровідним обладнанням, де можливе виникнення потенціалу внаслідок порушення ізоляції фазних проводів.

Перед тим, як приступити до перевірки, вимірюються опору заземлення та нульових захисних підключень. Далі відключають введення і підключають схему, на зразок тієї, що представлена нижче.

Схема для вимірювання напруги дотику

позначення:

Tr1 — Автотрансформатор.
R- Резистор, з опором, відповідним тілу людини (як правило 1, 0 кОм).
SW — Вимикач.
V1, V2 — Вимірювальні прилади.
А — Заземлитель корпусу обладнання.
B — Струмопровідна пластина, що імітує ступню людини.

Алгоритм вимірювань наступний:

На зібрану схему підключений до джерела живлення від джерела струму, використовуючи при цьому вольтметр V1 для контролю напруги.
За свідченнями другого приладу визначають U _пр шляхом вимірювання напруги між заземлювачем корпусу обладнання (A) і металевим щупом, зануреним (забуренним) в основу на глибину 30, 0 см на відстані 25 і більше метрів від заземлюючого електрода. Даний показник покаже U _{ПРмакс.}
Після цього роблять вимір величини напруги на пластині імітаторі ступні (U _B).
Включають вимикач SW і вимірюють величину напруги (U ₁₎ між імітатором ступні і заземлюючим електродом.
Розраховують напругу дотику за формулою U _пр = 2 / (1 / U _B + 1 / U _1):